Ситуація з ex.ua: початок війни за інформаційні ресурси або кому належить контент?

 Як стверджують різні вчені, які намагаються спрогнозувати майбутнє (футуристи, наші кохані політтехнологи) - війни в майбутньому будуть відбуватись за право володіння ресурсами. З матеріальними ресурсами все зрозуміло.

Хто володіє чорноземом, той не буде голодувати. Хто володіє нафтою чи газом той не тільки буде мати всередині своєї країни дешеві енергоносії - він зможе бути впливовим гравцем на політичній арені світу. Але наші шановні фахівці з прогнозування забувають про ресурс, який з’явився не так давно. Я маю на увазі інформаційні ресурси або контент. Мова йде не про газети, телеканали чи радіо. Я маю на увазі фільми, музику, ігри та всі матеріали на які поширюється авторське право. Зі слів представників Microsoft Україна вартість неліцензійного програмного забезпечення, яке використовується на території України складає 570 млн. доларів. Це тільки програмне забезпечення, це тільки Microsoft, і це тільки в Україні.

І США (з допомогою сумнозвісних законів SOPA & PIPA), і Україна (атакою на ex.ua) намагались спробувати контролювати розповсюдження контенту, таким чином збільшивши відрахування до бюджету. До речі у випадку України події з ex.ua можуть бути початком рейдерського захоплення файлообмінника. Хоча з технічної точки зору це майже не можливо, але наша влада якщо захоче може все. Але зараз не про це.

Ситуація у США і Україні, в плані реакції користувачів інтернету на усі ці заборони подібна. У США реєстратор доменних імен Go Daddy спочатку підтримав законопроект SOPA, але потрапивши під бойкот кількох пошукових систем і втративши більше 16 тисяч уже зареєстрованих домених імен, відмовився від його підтримки. В Україні після того як сайти МВС, СБУ, президента України та ще кількох державних установ зазнали атак небайдужих користувачів, і “впали”, міліція зняла арешт з домену ex.ua (я свідомо не вживаю термін “хакери” оскільки мета цих атак була зовсім не хакерською). Представник групи Anonymous, який чудово розмовляє українською мовою, стверджує що до атаки були залучені лише українські користувачі. Це наводить на думку, що ці атаки це дуже незначна частина засобів впливу, яким володіють Anonymous, і які вони вже демонстрували.

Інтернет це середовище, яке не піддається контролю. Я маю на увазі цілковитий контроль. Можна звичайно контролювати якусь частину мережі (Китай), але робити це стає з кожним днем важче. Відрахування авторам за їх твори звичайно необхідні. Але можливо потрібно запитати самих авторів, користувачів які купують цей контент, а також власників файлообмінників - яким чином можна змінити і покращити умови надання прав користування контентом? Але політики цього не роблять ні в Україні, ні у США. Вони намагаються захопити контроль на ресурсом, кількість якого, на відміну від матеріальних ресурсів, буде тільки збільшуватись, а відповідно і прибутки від користування будуть рости.

У відповідь на спроби захоплення влада отримала війну за контент. На одному боці “воює” держава, на іншому користувачі. Автори, власники файлообмінників спостерігають за розвитком подій. Як то кажуть вони самі в шоці. В шоці і держава. Урядовці не стикались з такими ситуаціями, тому не знають як реагувати. І це проблема на тільки наших урядовців. Як це не парадоксально користувачі мобілізуються швидше, хоч їм за це не платять, їх атаки ефективніші ніж захист державних сайтів. Тому поки що перевага на боці користувачів. Контент належить їм. Як буде розвиватись ситуація далі - побачимо.

Якщо Вам сподобалась стаття підтримайте її в Twitter чи Facebook.